Макс Ширко

Веб і графічний дизайнер

Навіщо бізнесу насправді потрібен дизайн

Знаєш, час від часу мене відвідують екзистенційні думки. Упевнений, у тебе теж таке бувало. Навіщо взагалі потрібен увесь цей дизайн? Періодично не полишає відчуття, що наша робота безглузда. Ніби на дизайн начхати абсолютно всім, крім самих дизайнерів і тих, хто залучений до цієї індустрії.

Давай міркувати чесно: яка різниця, який логотип чи дизайн у сайту з продажу штор? Для кінцевого покупця це не має значення. Для власника бізнесу — часто теж. Усі старання, нічні чування над типографікою, сітками й деталями зрештою здаються нікому не потрібними, крім тебе самого.

До цього додається типовий сценарій: ти вигадуєш круті ідеї, стараєшся, а в результаті замовник просить зробити «як у конкурентів». Після п’яти чи десяти таких проєктів опускаються руки. На дизайн стає байдуже споживачам, замовникам, а потім і тобі самому. Аби прийняли макет, закрили проєкт, а далі — хоч трава не рости.

Створювати осмислений дизайн, що розв’язує завдання бізнесу, ми навчаємо на нашому курсі

Криза романтизму й захист сарказмом

Як розбиваються ідеали й на що перетворюється дизайнер на автоматі

Згадай, як ти приходив у професію. Скільки було романтизму, як надихали чужі кейси! Ти хотів робити цукерочку з кожного завдання й легко витрачав утричі більше часу, ніж закладено в бюджеті, просто заради класного результату. Більшість із нас починали з палаючими очима.

Різниця між тим, що ми мріяли створювати, і тим, що доводиться робити щодня, — колосальна. Ця невідповідність породжує апатію. Щоб сховати цей біль, ми вибудовуємо психологічний захист:

Професійний сарказм — нескінченні жарти про тупих клієнтів і поганий смак ринку, за якими ховається звичайна втома.

Робота на автоматі — позиція «без ТЗ результат хз». Нуль ініціативи, шаблонні рішення й повне небажання вникати.

Зміна професії не розв’яже проблему, тому що це проблема не дизайну, а ставлення до роботи

Здається, що достатньо піти в іншу сферу й усе налагодиться. Але там на тебе чекатиме те саме. Скрізь є рутина, скрізь є клієнти й скрізь настає момент, коли спадає перша романтика. Щоб урятуватися, потрібно змінювати не професію, а кут її сприйняття.