Макс Ширко

Веб і графічний дизайнер

Що я знайшов у музеї, чого немає в Pinterest

Кожному дизайнеру знайомий цей процес. Ти відкриваєш Figma, береш ту саму сітку, створюєш звичний фрейм, накидаєш перевірені шрифти й починаєш ліниво рухати пікселі. Результат виходить технічно правильним і нормальним. Але безжиттєвим.

Нещодавно я спіймав себе на думці, що роблю дизайн на автопілоті. Я перестав вмикати голову в процесі створення інтерфейсів. І коли це відчуття механічного повторення стає нестерпним, я дотримуюся своєї давньої традиції — іду туди, де люди думають зовсім не так, як я. До музею сучасного мистецтва.

У Відні серед класичної архітектури стоїть дивний сірий куб із вулканічного каменю — музей MUMOK. Це ідеальний простір, щоб вимкнути автопілот і змусити мозок думати з нуля.

Освіжити погляд на продукт і знайти нестандартні ходи можна на наших стратегічних розборах

Контекст і візуальні метафори

Чого вчать дизайнерів експонати віденського авангарду

У залах MUMOK звичайні побутові предмети перестають бути просто речами й стають висловлюваннями. Контекст змушує подивитися на звичне під іншим кутом — і в цьому є один із принципів хорошого дизайну:

Зміщення контексту (гребінці під склом) — звичайні пластикові гребінці, поміщені в дерев'яну рамку на білій стіні музею, приковують погляд. Ти бачив їх тисячі разів у ванній, але тут контекст змушує шукати сенс. У дизайні працює той самий принцип: знайомий продукт можна показати так, щоб людина побачила його заново.

Сила заборони (Дзеркало Yoko Ono) — інсталяція у вигляді простого дзеркала з написом «Don't look». Але ти вже дивишся, тому що заборона — це найпотужніший візуальний магніт у комунікації.

Органічний простір із 1959 року — проєкт Фредеріка Кіслера, спроєктований не від фасаду, а від сценарію життя людини всередині: як вона пересуватиметься, де їй буде зручно. Це той самий принцип, який сьогодні ми називаємо користувацьким досвідом.